ТРАВНИК, КА,
Травник, ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 278.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТРАВНЯК, КУ, →← ТРАВНИЙ, А́, Е́